-Хто така Yatsuta? З чого все почалося?
Yatsuta – це співачка, засновниця прекрасних дитячих студій та студії для дорослих в сфері фітнесу, телеведуча. І… звісно, мама двох найкращих у світі діточок. Yatsuta – це людина, яка кожного дня розвивається і йде до своєї мети. Моя історія почалася із трирічної дівчинки, яку привели на хореографію і вокал. Спочатку у мене не було бажання займатися. Але моя мама зробила так, що я просто закохалась в творчість на все своє життя.
-Яким стало для вас 24 лютого? Як війна вплинула на вас і вашу творчість? Для багатьох музикантів цей момент став переломний.
24 лютого, як і для всіх українців, стало для мене найстрашнішою датою. Я сподіваюся, що таке ми всі переживали в останній раз. Війна змінила моє життя, тому що вся моя активність повністю зупинилася. Потрібно було починати все з самого початку. Все, що я робила з шістнадцяти років, просто в один день зникло практично. Я не тільки переживала стрес, як людина, яка має дітей и улюблену родину. Але й як людина, яка побудувала велику родину у вигляді студій – творчих, спортивних. Вони давали імпульс дуже багатьом людям. Я була відповідальна не тільки за себе, але й за людей, які зі мною працюють. Тому для мене це був вдвічі більший стрес. Але ми вистояли, ми працюємо, розвиваємося і йдемо далі. Мої погляди на життя що до війни, що зараз – вони незмінні. Війна закріпила їх.
-У вас є власна хореографічна студія. І ми знаємо, що зараз ви приймаєте там дітей переселенців. І взагалі багато прилітаєте уваги благодійній діяльності. Наскільки це важливо зараз?
Питання благодійності для мене зараз – питання номер один. Я завжди займалася благодійністю, все своє життя, скільки я працюю. Я співпрацювала з численними фондами, з лікарнями, з дітьми, які потребують допомоги. Благодійність завжди була присутня на моєму життєвому шляху. Я цим займаюся не з періоду війни, а все своє свідоме життя. Тому це питання для мене номер один було і буде завжди. Зараз я активно допомагаю ЗСУ, тому що я вважаю, що всі українські артисти повинні працювати на перемогу так, як вони можуть це робити – співати, збирати кошти і допомагати. Благодійність – це одна із сторін мого життя. Але зараз вона направлена не лише на дітей або лікарні, але й на наших захисників.
-Як би ви схарактеризували свій музичний стиль? Він вже сформований чи ви знаходитеся в пошуку?
Я людина, яка працює в своєму напрямку, на свою аудиторію, яка зростає з кожним днем. Я щиро вдячна своїм слухачам за те, що вони мене активно підтримують, слухають, і їм подобається моя творчість.
-Ваш перший альбом називається “П’яний локон”. Цікава назва. Розкажіть про меседжі та досвід вашого першого альбому.
Зараз я не коментую свій перший альбом, тому що він написаний російською мовою. Все моє оточення знає, що я відмовилася від російської мови після 24 лютого. Я зростала в російськомовному місті, моя родина – російськомовна, тому розмовляла цією мовою. Але зараз все змінилося і я відмовилася від свого російськомовного репертуару.
-Кажуть “обери собі роботу по душі, і тобі не треба буде працювати”. Чи можете ви погодитися із цим? Чи сприймаєте ви свою роботу як улюблену справу?
Моя робота – це моя улюблена справа. Я визначился з цим дуже давно – більше двадцяти років тому. Але сказати, що це не робота неможу. Бо 24 на 7 я приділяю їй увагу, час. Я можу сильно втомлюватися. Про це знає вся моя команда і ті люди, які зі мною багато років. Тому – це улюблена справа, але і робота, якою потрібно займатися, кожного дня розвиватися і вкладати не тільки свої можливості, але й своє здоров’я.
-Чи вважаєте ви себе професіоналом? Якими якостями має володіти професіональний артист?
Так, я вважаю себе професіоналом, тому що я багато часу приділяю своїй роботі, багато років. І мої слухачі цьому доказ. Для мене професіональний артист – це свідомий вибір і робота на свою аудиторію. Від цього залежать його якості. Наприклад, якщо людина вміє танцювати і співати, це одна аудиторія. І ти мусиш бути професіоналом в цих моментах. Професіоналізму не буває без витримки, бо часто артист отримує багато хейту, має нервовий стан. Але професіональний артист має бути щасливим, натхненним і з потужною силою волі.
-На вашу думку, що музика і творчість загалом може дати людині? Чи може людина існувати без творчості?
Музика і творчість – це розвиток кожної людини. Я, як людина, яка працює з дітьми, прекрасно розуміє, що ті діти, які вміють гарно танцювати, вони більш розвинені навіть у звичайних якостях в школі. Отже, музика – це розвиток. А музика співвідносна з творчістю, тому і творчість – це великий розвиток. Людина не може існувати без творчості, бо вона надихає і підтримує. А сьогодні це важливо, як ніколи.
-Які цілі у творчості ви ставите перед собою сьогодні? Що є для вас найважливішим?
Моя головна творча ціль – лікувати душу людини, яка цього потребує. Бо не завжди ліки або розмови можуть допомогти людям. Зараз під час війни дуже потрібно співати пісні, які будуть надихати й підтримувати.
-Яке може бути майбутнє української музики у сучасному світі? На що здатна українська музика? Який її потенціал?
Сьогодні це очевидно всім. Українська музика може лунати в усьому світі, вона може перемагати на найбільших всесвітніх конкурсах. Українська музика буде тільки йти вперед, розвиватися, розквітати і посідати провідні позиції у найтоповіших рейтингах світу.
-Якою ви бачите себе через 5 років?
Я бачу себе щасливою людиною. Для мене це особливе поняття, тому для мене головне, щоб через п’ять років я була щасливою людиною.
-Зрозуміло, що зараз складно щось планувати наперед. Але все ж, які ваші творчі плани на майбутнє? Над чим зараз працюєте? Що ви готуєте своїм шанувальникам?
Наразі я не планую нічого на далекий період. Зараз я працюю над новими піснями. Разом з командою я готую програму. Сподіваюся, що ми взимку порадуємо своїх слухачів великии сольним концертом.