У Міжнародний день музеїв (18 травня 2024 року) у Києві запрацював відреставрований унікальний вітряк родом з Херсонщини. Він був створений у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в с. Олександрівка. У 1973 році вітряк перевезли до Національного музею архітектури та побуту України, де планувалося його встановлення. Однак, привезені частини так і не стали повноцінною конструкцією. У 2023-24 роках за підтримки Благодійного фонду “МХП-Громаді” відбулася реставрація цього вітряка.
“У період, коли ворог намагається нас знищити як народ, стерти нашу ідентичність, особливо цінними стають такі проєкти як відновлення автентичних споруд, підтримка музеїв, дослідження нашої історії. Адже це все формує нас як українців, як націю, яка бореться і стоїть за своє”, – коментує Ростислав Карандєєв, т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України.
За рік реставраційних робіт за підтримки БФ “МХП-Громаді” вдалося зробити ґрунтовне дослідження стану об’єкта; розчищення території навколо вітряка та схилу; збудувати охоронну стіну; укріпити фундамент; згідно з кресленнями, які розробили ще у 1973-му інженер А. Тютюнник та технік В. Марчук, виготовити та встановити дубові дах і лопаті, а також відтворити автентичний робочий механізм завдяки збереженим кресленням одного із творців музею, відомого українського архітектора Леоніда Прибєги; облаштувати територію навколо вітряка.
“Для компанії МХП підтримка культурних проєктів важлива тим, що це – про збереження цінностей, сенсів, традицій. Сьогодні наші військові виборюють право українців на життя, на власні сенси, свободу і вибір. Культура є важливим фактором в цій боротьбі. Тому сьогодні відкривати цей млин ще символічніше. Цей вітряк – символ стійкості української культури, яка перемогла радянський період і переможе у війні з російською агресією”, – додає Юрій Мельник, голова Наглядової ради БФ “МХП-Громаді”.
Відродження вітряка стало черговим етапом реалізації державної програми в межах підписаного Меморандуму про співпрацю між Міністерством культури та інформаційної політики України міжнародної компанії МХП щодо консолідації зусиль для відродження Національного музею архітектури та побуту України від 27 липня 2021 року. Торік, попри обстріли та вимкнення електрики, вдалося закінчити будівництво оновленого центрального входу в музей і одразу вирішено реконструювати вітряк з Херсонщини.
“Національний музей народної архітектури та побуту України є відображенням України в мініатюрі. І той факт, що саме у нас на території відроджується Херсонщина (територія, на яку постійно зазіхає загарбник), дає надію на відновлення її в масштабах країни. Вітряк має форму та механізми, притаманні саме Херсонщині. Його дах тим-то й унікальний, що має форму перевернутого човна, адже родом із морських країв, що відчувається при першому ж погляді на нього”, – говорить Оксана Повякель, генеральний директор Національного музею народної архітектури та побуту України (НМНАПУ).
Після відкриття всі відвідувачі Музею просто неба можуть оглянути вітряк як зовні, так і всередині, піднятися на другий поверх та побачити робочий механізм для помелу зерна.
Інформаційна довідка про реставрований вітряк з Херсонщини
ПРО ВІТРЯК
Вітряку понад 100 років. Орієнтовно був зведений у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в с. Олександрівка на Херсонщині. Ця господарська споруда є зразком народної архітектури Півдня України, відображає типологію та регіональні особливості традиційних механізованих вітряних млинарських споруд України ХІХ ст.
За типом побудови це шатровий вітряк, що має поворотний верх та нерухомий круглий корпус, звужений доверху, зведений із місцевого каменю-вапняку на вапняному розчині. Дах складної унікальної форми у вигляді перевернутого човна із дубових дошок – саме така будова вітряків притаманна морським місцевостям. Вітряк має чотири лопаті, двоповерховий. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна, які веретеном і «баклушею» зв’язані з колесом на валу, розміщеному в просторі даху.
ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ШЛЯХ ВІДНОВЛЕННЯ
У 1973 році під час експедиційного обстеження шатрового вітряка в с. Олександрівка Білозерського району Херсонської області архітектором Прибєгою Л.В., інженером Тютюнником А.М. та техніком Марчуком В.А. було встановлено його незадовільний стан: поворотна рама потребувала 40% заміни, дах (із п’яти кружал) і покрівля даху (із соснових дошок) мали бути повністю замінені, крила майже не збереглися. Стіни та фундамент, виконані із місцевого каменю-вапняку на вапняному розчині перевезенню не підлягали. Тому було прийняте рішення здійснити реконструкцію вітряка у Музеї та використати механізм, який зберігся в задовільному стані.
Для цього та ж експертна група у 1974 році розробила проєкт реставрації вітряка згідно з обмірними кресленнями. Ці матеріали зберігаються в архіві Національного музею архітектури та побуту України. Тоді ж на території музею був зведений каркас вітряка із каменю-вапняку.
ЗАКІНЧЕННЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ
І лише у 2023 – 2024 роках за підтримки Благодійного фонду “МХП-Громаді” вдалося відновити та завершити реставрацію цього вітряка.
Розробку проєкту реставрації та реконструкції очолили Олег Волосовський та Лофт Бюро. Було проведено дослідження архівних креслень команди творців музею, розроблений пакет робочої документації: 3д моделі та візуалізації, детальні креслення, що базувалися на архівних даних.
За рік відновлювально-реставраційних робіт вдалося зробити:
– ґрунтовне дослідження стану об’єкта;
– топозйомку;
– обстеження фундаментів і самої кам’яної вежі вітряка;
– розчищення території навколо вітряка та схилу;
– збудувати охоронну стіну;
– укріпити фундамент, згідно з креслень 1973-го року інженера А. Тютюнника та техніка В. Марчука;
– виготовити та встановити дубові дах і лопаті (для цього була здійснена заготовка трьох сортів дерева, збірка і монтаж);
– відтворити автентичний робочий механізм завдяки збереженим кресленням одного із творців музею, відомого українського архітектора Леоніда Прибєги;
– облаштувати територію навколо вітряка.
18 травня відреставрований вітряк офіційно запрацював і відкрив свої двері для відвідувачів.
