VII Форум з конкурсного права: тривале реформування, практичні аспекти та плани на майбутнє

КИЇВ — 19 листопада 2021 року. Вже всьоме Асоціація правників України за підтримки Проєкту ЄС «ПРАВО-Justice» провела Форум з конкурсного права, присвячений питанням удосконалення законодавства, практичним аспектам норм Кодексу України з процедур банкрутства і трендам розвитку галузі.

З вітальними словами до гостей звернулися: Ірина Сербін, членкиня Правління АПУ, партнерка Ario Law Firm, Довидас Віткаускас, керівник Проєкту ЄС «ПРАВО-Justice» (долучився онлайн), та Валерія Коломієць, заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції. Пані Ірина зауважила, що вперше захід, попри перестороги щодо вузькоспеціалізованої проблематики, провели ще у 2015 році. З того часу він став традиційним і довгоочікуваним майданчиком для обговорення актуальних питань, присвячених конкурсному процесу, підбиття підсумків року і визначення амбітних планів на майбутнє.

Під час першої сесії, що пройшла у форматі панельної дискусії, говорили про довготривалу реформу сфери банкрутства. Модерував цю частину заходу Руслан Сидорович, співавтор проєкту Кодексу з процедур банкрутства, партнер Ario Law Firm, адвокат.

Учасники підбили підсумки двох років функціонування Кодексу України з процедур банкрутства, визначили позитивні аспекти та відверті поразки у правозастосуванні, намагалися розібратися, на чиїй все ж таки стороні норми Кодексу — боржника чи кредитора. Окрім цього, розглянули, як застосовуються норми Кодексу в судовій практиці та поділилися думками, на що варто звернути увагу виконавчій владі, аби норми Кодексу працювали повною мірою.

До обговорення долучилися: Олексій Мовчан, народний депутат України, Валерія Коломієць, Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, Володимир Погребняк, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (долучився онлайн), Олена Коробкова, виконавча директорка Незалежної асоціації банків України, та Олександр Удовиченко, радник ADER HABER, адвокат (долучився онлайн).

Усі учасники дискусії були одностайними у думці, що Кодекс України з процедур банкрутства став значним проривом і має беззаперечні позитивні наслідки у правозастосуванні. Окрім цього, Валерія Коломієць акцентувала на необхідності консолідації виконавчої та законодавчої влади з метою продуктивного впровадження Кодексу. Володимир Погребняк зазначив, що Кодекс поділив судову практику на «до» та «після», зокрема, субсидіарна і солідарна відповідальність — це те, чого раніше не було і що наразі можна вважати трендом. Попри позитивні аспекти, Олена Коробкова звернула увагу, що все ж залишилися певні прогалини, наприклад, проблеми з порушенням прав забезпеченого кредитора, питання щодо строків. На думку Олександра Удовиченка, Кодекс є прокредиторським, і це має сенс, якщо ми прагнемо розвивати економіку.

Другу сесію, практичну, модерував Юрій Моісеєв, радник ЮК L.I.Group, адвокат.

Про особливості відкриття провадження у справах про банкрутство юридичних осіб дізналися від Сергія Жукова, судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Олексій Колток, радник Sayenko Kharenko, адвокат, розповів про фраудаторність. Наразі цей термін згадується у 800 судових рішеннях, 623 з яких були у 2021 році, тож можна сміливо говорити про новий тренд у процедурах банкрутства. «Фраудаторні правочини — це ті, що вчинені боржникам на шкоду кредиторам», — нагадав доповідач. Також він розглянув основні ознаки і категорії фраудаторного правочину, стадії оскарження та процедуру санації.

Продовжили тему Павло Пригуза, суддя господарського суду Закарпатської області (долучився онлайн), та Діана Козловська, керуюча партнерка Elite Consult Group, арбітражна керуюча, адвокатка. Спікери приділили увагу темі солідарної та субсидіарної (без)відповідальності, проблемі доказування і звернулися до практичних кейсів.

Справи про банкрутство фізичних осіб прокоментував Георгій Григорян, співзасновник онлайн-ресурсу BEZ BORGIV, і зазначив, що вони значно складніші, ніж юридичних осіб, оскільки стосуються конкретної людини з унікальною життєвою долею. Попри очікуваний наплив справ, в Україні за 2 роки лише близько 600 осіб пішли до процедури банкрутства. Це пов’язано з тим, що це дуже дорого, довго (є справи, що тривають 9-12 місяців), а також є невизначеність.

Під час третьої сесії під модеруванням Олени Волянської, партнерки LCF Law Group, арбітражної керуючої, адвокатки, намагалися розібратися, хто ж кермує процедурою провадження у справі про банкрутство і як досягти балансу інтересів різних сторін.

У форматі мінідискусії Сергій Наріжний, суддя господарського суду Київської області, Тетяна Колмикова, голова Ради арбітражних керуючих Одеської області, Василь Гей, виконавчий директор департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «Сбербанк», та Арне Енгельс, міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» (долучився онлайн) обговорили проблему призначення та усунення арбітражних керуючих і оплати послуг. Пан Василь переконаний, що система має бути автоматизованою, бо вона є найбільш об’єктивною і дає рівні шанси усім арбітражним керуючим потрапити у справу. Попри позитивні аспекти, Сергій Наріжний звернув увагу й на недоліки автоматизованої системи, зокрема — вибір керуючих, які територіально знаходяться дуже далеко від боржника, що створює труднощі у роботі. Тетяна Колмикова підтримала цю тезу і наголосила, що автоматизована система має бути доопрацьована. Арне Енгельс погодився з думкою своїх колег і висловився за необхідність передбачення додаткових фільтрів для автоматизованого відбору арбітражних керуючих, а для вдосконалення системи порадив звернутися до європейського досвіду.

Тарас Тарасенко, народний депутат України, та Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm, адвокат, порушили тему пошуку консенсусу і діалогу між боржником, забезпеченим кредитором і арбітражним керуючим. Пан Тарас переконаний, що сторони повинні домовлятися, тому що це приносить користь і боржнику, і державі. А на думку Юліана Хорунжого, щоб досягти балансу, окрім інтересів боржника, арбітражного прокурора й арбітражного керуючого, також необхідно враховувати інтереси кредитора 4 черги.

Проблему затягування справи розглянув Андрій Джура, заступник директора — начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів АТ «ПУМБ», та запропонував способи протидії таким зловживанням процесуальними правами.

Як зазначила Олена Волянська, далі перейшли від проблем до здобутків — поговорили про продаж майна банкрутів на ProZorro, про що доповів Олексій Соболев, директор ДП «Прозорро.Продажі». За його словами, наразі система активно функціонує, кількість процедур зростає, також помітна конкуренція. Від спікера дізналися і про найцікавіші аукціони цього року.

Підсумки двох років діяльності НААКУ та плани на майбутнє обговорили під час палкої дискусії на четвертій сесії, яку модерував Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков і партнери».

Так, Євген Іваненко, голова Ради арбітражних керуючих Харківської області, Андрій Палкін, голова Ради арбітражних керуючих Дніпропетровської області, та Мар’ян Чорній, голова Ради арбітражних керуючих Львівської області, намагалися з’ясувати, чи відбулася регіональна розбудова НААКУ. Доповідачі переконані, що вдалося об’єднатися, вибудувати комунікаційну стратегію та налагодити співпрацю з державними органами.

До дискусії про перспективи та проблеми передачі функцій контролю від Мін’юсту до НААКУ долучилися Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, Дмитро Антоненко, член Ради арбітражних керуючих України, та Сергій Донков, член Ради арбітражних керуючих України, національний експерт Проєкту ЄС «ПРАВО-Justice».

А з Іриною Сербін, партнеркою Ario Law Firm, членкинею Ради арбітражних керуючих України, та В’ячеславом Лецканом, членом дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України, поговорили про Програму стратегічного розвитку та дій НААКУ на 2022 — 2023 роки. Пані Ірина презентувала власне бачення глобальної програми розвитку НААКУ:

1. Успішний професійний арбітражний керуючий, який має справедливу винагороду.

2. Об’єднана спільнота.

3. Сильна інституція — об’єднання арбітражних керуючих.

Останню, п’яту сесію, провели у форматі брейн-рингу між командами арбітражних керуючих, банків і приватних виконавців. Ведучі Андрій Авторгов, в.о. Голови Комітету АПУ з конкурсного права, приватний виконавець, та Юрій Моісеєв підготували для учасників 15 запитань.

Команду арбітражних керуючих представляли: Олена Бєлова, Костянтин Смолов та Ілля Комлик, команду банків — Василь Гей, Денис Грищенко та Андрій Джура, а команду приватних виконавців — Дмитро Ляпін, Зорян Маковецький та Дмитро Куліченко.

Звісно, що серед команд не було ні тих, хто виграв, ні тих, хто програв, адже грали, передусім, щоб почути відповіді з різних точок зору на болючі питання.

Офіційна частина заходу завершилася голосуванням за претендентів на винагороду «Визнання року — 2021», нагородженням номінантів і врученням подяк. Цього року переможцями стали:

— у номінації «Юридична фірма» — ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»;

— у номінації «Арбітражний керуючий» — Сергій Боярчуков;

— у номінації «Суддя» — Володимир Погребняк.

Також вперше на цьогорічному форумі спільно з Олексієм Соболевим, директором ДП «Прозорро.Продажі», вручили нагороди арбітражним керуючим у таких номінаціях:

— лідер з найбільшого продажу — арбітражний керуючий, у якого найбільший продаж у гривні за всю історію аукціону (9,7 млрд грн) — Олексій Сокол;

— лідер з найзатребуваніших активів — Віталій Глеваський;

— лідер найуспішніших продаж (120 успішних аукціонів з виставлених 185) — Олександр Чикильдін;

— лідер з найдорожчої ціни (аукціон стартував з 1 грн, а продаж відбувся за 100 тис. грн) — Євген Остапенко.