8–10 жовтня відбувся ІІІ Міжнародний фестиваль письменників-перекладачів «Кочур Фест», організований видавництвом «Саміт-книга» та Ірпінською міською радою за підтримки Європейської академії наук, мистецтв і літератури й Національної спілки письменників України. Пресконференція, круглий стіл, презентації, екскурсії і творчі виступи – програма фестивалю була насиченою і вже традиційно охоплювала два літературні центри країни – Київ та Ірпінь.
Стартував фестиваль із пресконференції в столичному інформаційному агентстві «Укрінформ», під час якої учасники – організатори форуму, перекладачі, видавці, письменники, представники Української асоціації зовнішньої політики, департаменту культури Київської міськдержадміністрації й Ірпінської міської ради – обговорили проблеми і завдання, пов’язані з просуванням української книги в європейському й азійському культурних середовищах, а європейських і східних авторів – в Україні, обмінялися досвідом у сфері культурної дипломатії, організації міжнародних літературно-мистецьких заходів тощо.
Налагодженню більш тісного діалогу культур літератори присвятили зустріч у залі секретаріату Будинку письменників НСПУ, де голови національних письменницьких організацій України та Казахстану – Михайло Сидоржевський і Улугбек Есдаулетов – підписали меморандум про співпрацю і домовилися про статус Казахстану як ключової країни на «Кочур Фесті» в наступному році.
«Щороку “Кочур Фест” обирає одну з країн, яка стає ключовою. Цього разу це Туреччина. Вона активно проявляє себе в літературі, і нам дуже приємно, що провідні письменники Туреччини Метін Ченгіз та Мелек Езлем Сезер, незважаючи на пандемію, приїхали до нас», — зазначив директор видавництва «Саміт-книга» Іван Степурін.
Із нагоди урочистого відкриття фестивалю українській літературній спільноті представили гостей із Туреччини і Казахстану, а також Надзвичайного і Повноважного Посла Бельгії Алекса Ленартса. Модерував зустріч письменник-перекладач, секретар Європейської академії наук, мистецтв і літератури (ЄАНМЛ), заступник голови Київської організації НСПУ, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Дмитро Чистяк. Він вручив почесні відзнаки ЄАНМЛ відомому казахському письменнику Бахитжану Канап’янову, турецькому поетові Метину Ченгізу, українському поету Дмитру Спірку за збірку «Лазур – наш берег», що вийшла друком у Бельгії, та Сергієві Анпілогову за визначну громадську й культурну роботу, зокрема на чолі громадської організації «Гуманітарний проєкт». Лунали привітання, вірші гостей і їхні переклади українською. Бельгійський посол спільно з ведучим і членами журі вручив нагороди переможцям V Всеукраїнського студентського конкурсу перекладів франкомовної поезії Бельгії, ініційованого Асоціацією викладачів французької мови України.
«Цей фестиваль унікальний, адже попри всі перешкоди, складну санітарну обстановку нам вдалося запросити дуже цікавих письменників. Те, що з нами був голова Спілки письменників Казахстану, це, звичайно, великий перспективний крок. Сподіваюся, що в подальшому в нас будуть нові дуже цікаві проєкти. Те, що приїхали провідні турецькі письменники — це теж розширення нашого простору в тюркськомовному світі», — підкреслив Дмитро Чистяк.
На дипломатичному аспекті фестивалю наголошували й інші його учасники. «Цього року в Ірпені Іван Степурін представив низку конкретних літературних проєктів, спрямованих на формування українського стенду на Лондонському книжковому ярмарку у 2022 році. Сподіваюся, що ці важливі кроки з розвитку культурної дипломатії буде реалізовано за підтримки української держави. Чинником сучасної культурної дипломатії є “Кочур Фест”. Фестиваль утверджує в культурній пам’яті ім’я легендарного перекладача Григорія Кочура, який був тлумачем вершинних творів іноземних літератур. До кожного фестивалю “Саміт-книга” разом із Дмитром Чистяком готують книжкові видання – українські переклади творів іноземних авторів, які відвідують фестиваль. А отже, маємо конкретні справи – успішні проєкти, які показують, що діалог культур навіть у “ковідний” час можливий», – відзначив головний редактор журналу «Всесвіт», письменник-перекладач Дмитро Дроздовський.
Наступного дня учасники фестивалю переїхали в Ірпінь, де разом із київськими письменниками і видавцями взяли участь у круглому столі «ІІІ Міжнародний фестиваль письменників-перекладачів “Кочур-фест”: здобутки, проблеми, перспективи», під час якого було окреслено сучасні реалії літературного процесу на міжнародному рівні, продемонстровано втілені перекладацькі проєкти й обговорено потребу глибшого взаємопроникнення культур.
Біля витоків фестивалю була радниця Ірпінського міського голови, депутатка міськради Віолетта Дворнікова. «Коли я понад три роки тому почала активно спілкуватися з письменниками і безпосередньо з “Саміт-книгою”, мене зацікавив цей напрямок роботи. Я на той час дуже хотіла провести в місті “Гоголь Фест”. Але згодом зрозуміла, що варто організувати власний фестиваль, який був би однією з наших візитівок. Так і з’явився “Кочур Фест”. Звісно, невипадково це фестиваль саме перекладачів, адже всі знають, що в нас є музей Кочура і що Ірпінь славиться своєю літературною і перекладацькою історією», – розповіла депутатка.
За її словами, карантин дуже вплинув на формат проведення фестивалю, бо він задумувався як масштабне дійство з кількома сценами на набережній річки Ірпінь та з великою концертно-розважальною програмою. «Сподіваємося, що в найближчому майбутньому нам вдасться його провести так, як планували. Однак навіть за нинішніх умов фестиваль на слуху, про нього знають у багатьох країнах. Минулого року нас із Іваном Степуріним за організацію фестивалю такого рівня було нагороджено в Парижі», – зауважила Віолетта Дворнікова.
В Ірпені літератори відвідали міську бібліотеку для дітей, де Благодійний фонд «Бібліотечна країна» спільно з Віолеттою Дворніковою презентували нове бачення розвитку книгозбірні, яке передбачає її перетворення на креативний простір «Читай-місто». Подібний проєкт уже втілений у кількох містах України, однак на Київщині поки що немає жодного закладу, який би пішов цим шляхом. Суть задуму полягає в переобладнанні приміщення та розробці програми діяльності бібліотеки, спрямованої на виховання дітей в екологічному напрямку. За словами заступниці голови БФ «Бібліотечна країна» Люсьєни Шум, такі «зелені бібліотеки», окрім своїх основних завдань, служать своєрідною моделлю втілення на практиці різних елементів побуту екологічного характеру і мають величезну просвітницьку місію — пропагують гармонійне співжиття з природою. Яким саме може стати креативний простір Ірпінської бібліотеки для дітей, стане відомо згодом, коли фахівці нададуть для обговорення перші конкретні пропозиції.
Яскравою подією фестивалю стали виступи його учасників на центральній площі Ірпеня біля вільного мікрофона. До нього підійшли не лише закордонні гості, а й місцеві поети й барди – Олександр Борщевський, Олександр Редич, Олександр Есаулов, Юлія Бережко-Камінська та інші.
Своєрідним продовженням живого спілкування став творчий вечір у бібліотеці ім. Максима Рильського. Цього разу надали слово тим письменникам із-за кордону, які через ситуацію з пандемією не змогли приїхати особисто, зате зробили спеціальні відеозвернення з Албанії, Бельгії, Болгарії, Італії, Польщі, Португалії, Румунії та ін.
Також на фестивалі була представлена книжка-путівник по Києву очима турецького гостя Метіна Ченгіза. Як повідомив Іван Степурін, за результатами фестивалю заплановано видання українсько-турецького путівника з фотографіями Києва, що буде цікаво не лише турецьким читачам, а й українським. «Думаю, що наше видавництво спільно з управлінням туризму Києва організує й зустрічну пропозицію для турецької сторони, щоб один із наших авторів поїхав до Туреччини і підготував подібний путівник по Стамбулу очима українця. Як бачимо, фестиваль скріплює зв’язки культурних і літературних традицій різних країн світу», – наголосив Степурін.
Представили й антологію української поезії французькою мовою, над якою працював Дмитро Чистяк, видану в бельгійському видавництві «Боґдані» за редакцією дійсного члена Європейської академії наук, мистецтв і літератури Єтона Келменді. До третього видання книжки увійшли твори понад 50 авторів — від Тараса Шевченка до Назарія Назарова. Прозвучали також музичні перлини (зокрема, переклади французькою з представленої антології) у виконанні співачки Наталії Полтавець.
Заключним акордом «Кочур Фесту» стала зустріч його учасників і організаторів із представниками органів державної та муніципальної влади «Бізнес і культура», що відбулася в приміщенні Ірпінської міської ради. Домовилися про пошуки шляхів інтеграції державної та приватної підтримки літературно-мистецьких проєктів, посилення співпраці між українськими, турецькими, грузинськими та європейськими культурними осередками, обмін досвідом, увічнення та поширення доробку Григорія Кочура в Україні та за кордоном тощо.
«”Саміт-книга” реалізує важливу соціокультурну місію, спрямовану на розвиток контактів між письменниками різних країн світу, які приїжджають до нашої країни й відкривають для себе творчу лабораторію Григорія Кочура. Дмитро Чистяк — унікальний перекладач, який силою свого таланту поєднує літературні світи. Сподіваюся, що перший номер “Всесвіту” у 2022 році ми розпочнемо з добірки творів турецьких авторів, а також перекладів віршів голови правління Спілки письменників Казахстану», – сказав Дмитро Дроздовський.
«Такі зустрічі незабутні, бо ми бачимо, наскільки важливо просто зацікавлювати наших міжнародних партнерів, щоб українська культура стала їм близькою. Також цей фестиваль поширює творчість нашого перекладача Григорія Кочура – звісно, завдяки великій роботі директора музею Григорія Порфировича Марії Кочур. Цього року виходять друком спогади Григорія Кочура, його книжка «Інтинський зошит» публікується в США. Так що ми продовжуємо цю роботу. А враження в усіх від Ірпеня і Києва дуже позитивні. Фестиваль відлунюється в Європі: і преса про нього пише (сербська, італійська, французька, азербайджанська та ін.), а головне – виходять книжки українських письменників в Італії, Албанії, Франції, Японії, Бельгії, Угорщині, Румунії, Молдові, Азербайджані, Туреччині, і цей перелік ми продовжимо», — підсумував Дмитро Чистяк.
