інтерв’ю зі співачкою Охтирчанка
– В якому році з’явився твій сценічний псевдонім Охтирчанка? Розкажи свою історію появи в українському шоу-бізнесі.
– Мій сценічний псевдонім з’явився у 2022 році, коли я почала представляти на загал свої авторські пісні. Тоді постало питання само презентації. Я самостійно прийняла рішення називатися «Охтирчанкою». Я приїхала в Київ у сімнадцять років для вступу у вищий військовий навчальний заклад. І дуже часто про мене говорили: «Валерія, яка із Охтирки». Тому ця ідея виникла достатньо швидко. Дехто із мого колишнього близького оточення зазначав, що такий псевдонім не модний або навіть провінціальний. Я ж маю абсолютно протилежну думку. Аналізуючи список номінованих артистів на музичні премії «Музвар» чи «Megogo», можна помітити та підрахувати, що здебільшого артисти обирають псевдоніми іншомовного походження та використовують англійський алфавіт для написання псевдоніму. Напевно, таким чином вони обирають модну «обгортку», хочуть здаватися крутішими, використовуючи навіть екзотичні імена або незрозумілий, алогічний для української культури, набір символів. Протягом десятиліть існувала думка у сфері маркетингу, в тому числі і шоу-бізнесі, що використання англійських літер є запорукою дорого вартості, трендів, солідності та популярності продукту, у тому числі і в музичній сфері. Зовсім не багато артистів залишали свої власні імена та символи з українського алфавіту для написання псевдоніму. Особисто я вважаю, що це в корінь неправильно. Оскільки саме співаки, музиканти, танцюристи, актори формують українську культуру, тренди та суспільні музичні смаки. А вплив музики на суспільство уже давно є науково-доведеним. На суспільних діячів в сфері шоу – бізнесу сьогодні покладена величезна відповідальність, хоча вони в повній мірі, напевно, цього не усвідомлюють. Вони є медіаторами та трансляторами, візуалізаторами та творцями продукту, який будуть сприймати мільйони глядачів та слухачів. І, безперечно, цей продукт – результат їх творчості, формує певні стереотипи. Наприклад, що успіх починається з «крутої» англомовної назви. Таким чином, суспільство вводиться несвідомо в оману та орієнтується на західні цінності. Моя ж мета – створити тренд рідного краю та української культури, перш за все.
– Твоя історія написання пісні «Мрія моя» та як виникла ідея запросити до співпраці ветерана російсько-української війни Віталія Вереса?
– Одного разу мені потрапила на очі скандальна публікація Віталія Вереса про те, що менеджер одного із дуже відомих українських гуртів відмовив Віталію Вересу у використанні пісні цього гурту для створення документального фільму про оборону Бахмута. Ця інформація викликала справжній резонанс та обурення у суспільстві. Я написала коментар під постом Віталія Вереса та висловила йому свою підтримку. З того моменту почалося наше знайомство та спілкування. Згодом я надала Віталію послухати свої пісні, які йому сподобалися. У процесі комунікації, я зазначила, що готова створити пісню для Віталія та довести, таким чином, що вклад кожного захисника в визвольну боротьбу України є неоціненним. Коли я дізналася, що Віталій повністю втратив зір, подумала, що ніщо інше як музика може мати позитивний терапевтичний ефект як для Віталія, так і для інших захисників, які втратили зір, у результаті отримання поранень на полі бою. Я почала слідкувати за діяльністю та спортивними досягненнями Віталія. Чесно кажучи, була дуже здивована його ентузіазмом, позитивом та цілеспрямованістю. Ось так я надихнулася на написання пісні «Мрія моя». Віталій став головним героєм кліпу, що присвячений усім захисникам, які отримали поранення. Я надіслала йому пісню та запропонувала знятися у кліпі. Напевно, це був мій найскладніший проєкт, з огляду на його реалізацію. По-перше, у Віталія була довготривала підготовка до спортивних змагань. По-друге, музиканти ВІА «Незламні» Зразково-показового оркестру ЗСУ були у довготривалих відрядженнях. Погодні умови залишали бажати кращого. У жовтні була холодна дощова погода. Не вирішеним було питання стосовно оренди сцени та лаштунків для зйомки кліпу. Здавалося, що не можливо просто вгадати день, коли б всі зірки за щасливим збігом обставин зійшлися у потрібне сузір’я. Та, в решті-решт, сьогодні ми маємо результат – відео-кліп на пісню «Мрія моя», який, на мою думку, несе важливі сенси для українського суспільства.
– Тобі, як режисеру відео «Мрія моя», на скільки цікаво було працювати з Віталієм Вересом на знімальному майданчику? Чи були якісь курйозні історії в процесі підготовки до зйомок та під час зйомок?
– Так, співпраця з Віталієм Вересом – це, однозначно, унікальний незабутній приємний досвід. Перш за все, це була надзвичайно велика особиста відповідальність для мене. Так як Віталій приїхав спеціально із Вінниці до Києва на зйомки. Він повністю довірився мені та погодився на всі мої пропозиції стосовно сюжету кліпу та локацій зйомки, за що я йому дуже вдячна. Віталій не міг побачити усього, що відбувалося навколо нас, проте повністю довірився мені та оператору. Мене просто переповнювали почуття. Це були змішані почуття вдячності, поваги, пошани та захоплення Віталієм та українськими воїнами. Звісно, я трохи нервувала, бо цей був мій перший досвід спілкування із людиною, яка втратила зір. Потім мені здавалося, що деякі мої фрази були недоречними, як, наприклад: «Сьогодні нам пощастило з погодою, бо це справді такий ясний, теплий, сонячний день», або «Тут вийшов неперевершений кадр». Бо мені було боляче та прикро від того, що Віталій не міг того всього побачити. Але, спілкуючись із Віталієм, я була приємно здивована, наскільки він позитивна, відкрита людина із неперевершеним почуттям гумору. Особливо мене вразило те, як він зумів адаптуватися до нових реалій життя, не бачачи нічого навколо. Курйозних моментів було вдосталь. В решті-решт, зйомки зайняли десять годин, я почувалася втомленою, але безмежно щасливою.
– Як вважаєш, чи повинні ветерани українсько-російської війни брати активну участь у творчому житті артистів? Чому?
– Я однозначна згодна із цим твердженням. Ветерани повинні бути активно представленими до всіх сфер суспільного життя країни. Люди, які отримали поранення, не повинні почувати себе аутсайдерами. Слід залучати ветеранів до якомога більшої кількості творчих проєктів, доносити їх досвід до українців та закордоном. Я вважаю, що саме ветерани повинні стати супер зірками та супер героями, через їх особистий вклад у визвольну боротьбу України. Але кожен артист самостійно обирає для себе концепцію своєї творчості та репертуар. Я могла б перерахувати на пальцях однієї руки артистів, які залучали ветеранів для участі у своїх кліпах. На жаль, часто це відбувається ще й для само піару. Щодо мого спілкування з Віталієм, то це трапилось ще задовго до того як він почав активно вести соціальні мережі та став відомим блогером. Необхідність демонстрації ветеранів на телебаченні ще й зумовлена необхідністю адаптації суспільства до потреб ветеранів, насамперед самого факту їх існування, реорганізації та реформ у багатьох сферах, які не припустимо ігнорувати. Так, сьогодні існують багато ініціатив, які нагадують про необхідність забезпечення інклюзивних потреб. Але, якщо ми говоримо про телебачення, то воно в Україні здебільшого ще й досі несе розважальну функцію. На музичних каналах, як правило, показують музичні кліпи, які не несуть зовсім ніякого змісту, лише яскраві зображення шикарного життя. Існує наче паралельна реальність між життям цивільним, життям ветеранів та діючих військовослужбовцях, які перебувають у зонах бойових дій. Не дивно, що у ветеранів часто, після демобілізації, виникають внутрішні конфлікти через ті прямі і болючі запитання, відповідей на які просто не існує.
– Який головний меседж пісні «Мрія моя»? Кому присвячена дана пісня?
– Пісня описує тяжкий шлях реабілітації, відновлення, віри у власні сили та пошуку сенсу життя після тяжких ударів долі та, зрештою, перемогу над власними страхами та сумнівами. Віталій Верес, не дивлячись на втрату зору, є прикладом незламності та людиною з необмеженими можливостями та потенціалом. Я прагнула привернути увагу суспільства даним відео кліпом до необхідності всебічної підтримки українських ветеранів, які отримали поранення, їх залучення у всі сфери життя країни, створення ініціатив, де б кожен ветеран та ветеранка могли б реалізувати свій потенціал після реінтеграції в цивільне життя. Але головна мета відео-роботи надихнути інших військових, які зазнали поранень, власним прикладом. За моїм задумом необхідно було продемонструвати тернистий шлях українських захисників та перехід від військового до цивільного життя, тому в кінці кліпу головний герой постає одягненим в цивільний одяг, як і самі музиканти та співачка. Біле вбрання символізує оновлення, чистоту та надію, тріумф світла над темрявою. У кліпі можна помітити головну ідею єдності та переплетіння шляхів, долі незнайомих людей, які зустрічаються на київському мосту та впевнено крокують у нове світле життя. Звісно, поки в Україні ще триває війна – не можливо реалізувати моє ідеалістичне прагнення в одну мить. Але пісня «Мрія моя» нагадує ветеранам про необхідність мріяти, ставити нові цілі, плани, не дивлячись ні на що. Адже людина існує доти, доки в неї є мрія. Коли є мрія, то є за що боротися і змагатися. Адже всі ми в глибині душі маленькі мрійники. Усвідомлення свого наближення до здійснення мрії може бути рушійної силою, яка стимулює та змушує людину не здаватися та почати все спочатку. Про це моя пісня та кліп.
Охтирчанка – Мрія Моя ( музичне відео )
– У твоїх музичних відео роботах можна побачити ВІА «Незламні» Заслуженого академічного Зразково-показового оркестру Збройних сил України. Розкажи про знайомство та співпрацю з даним колективом.
– Так як зараз я пишу пісні у стилі поп – року та симфо – металу, мені були необхідні музиканти для повноцінного створення композиції. Я подумала, що військові музиканти теоретично могли б вподобати мої тексти та мелодії. Бо цінності закладені в моїх піснях, перш за все, відгукуються захисникам. Тому я почала досліджувати дане питання. В поле мого аналізу потрапив колектив Зразково показового-оркестру ЗСУ. Я побачила, що ВІА Зразково показового – оркестру ЗСУ часто залучені до волонтерської діяльності. Вони майже кожні вихідні виступають із концертами в ТРЦ Києва, збирають кошти на допомогу різним підрозділам ЗСУ, організовують концерти у реабілітаційних закладах. Що є особливо важливим – займаються виховною діяльністю молодшого покоління через призму мистецтва та культури в навчальних закладах. Тому я спробувала запропонувати керівникові Зразково-показового оркестру ЗСУ своєрідну колаборацію. Звісно, я представила свій репертуар. Згодом, отримавши позитивні відгуки щодо моєї творчості, представила ідею запису каверу на пісню М.Мозгового «Материнська любов». Це була наша перша спільна робота, яка, на мою думку, вийшла дуже гарною. Потім я долучалася до деяких благодійних виступів разом із ВІА «Незламні» Зразково-показового оркестру ЗСУ. Коли я надала пропозицію ще однієї колаборації та створення пісні «Мрія моя» – перше питання було: «Про що ця пісня»? Пояснивши концепцію майбутнього кліпу, я отримала схвальний відгук, ми приступили до створення пісні. Зокрема, мені була надана допомога у записі гітарної партії пісні, яка є визначальною в гармонії композиції. Я можу сказати, що як військова і співачка, отримую задоволення від співпраці з музичним колективом Зразково-показового оркестру ЗСУ, оскільки в нас спільні погляди на процес створення пісні, музичні смаки та ми чітко розуміємо, якою повинна бути музика, для чого потрібні такі пісні як «Мрія моя». Звісно, особисто я мрію про створення свого власного гурту. Але наразі ці наміри залишаються поки що мрією. Тому що є першочергові службові завдання, на вирішення який покладено більшість мого вільного часу, а військові музиканти виступають у зонах бойових дій та підтримують бойовий дух захисників. Звісно, вже зараз в мене є нові творчі плани, які б я хотіла реалізувати разом із музикантами Зразково показового-оркестру ЗСУ. Найпершою умовою співпраці є те, що: «Пісня повинна бути актуальною для України».
– Крім пісень, ти також пишеш багато віршів. Чи плануєш випустити збірку віршів? Де можна прочитати твої вірші?
– Останнім часом я більше приділяю увагу саме музичній творчості. Зрозуміло, що запис пісні займає набагато більше часу. А створення кліпу в даних умовах взагалі непередбачуваний процес. Мої вірші можна почитати в моєму інстаграмі. Однак, зараз я рідше публікую вірші, оскільки планую створення із поетичних рядків пісні. Зокрема я тільки вивчаю усі нюанси стосовно авторського права та планую підтвердити авторство в юридичному розумінні усіх своїх пісень. Та все ж, я думаю, що світ все ж таки побачить мою поетичну збірку. Проте, стосовно часових проміжків, коли це стане можливо реалізувати, поки що не маю жодних уявлень. Оскільки я так дуже завантажена і навіть перевантажена усіма соціальними ролями, які виконую водночас. Зараз існує безліч творчих проєктів та ініціатив. Але в мене банально не вистачає часу навіть надіслати вірші до якоїсь збірки. Адже не можливо встигнути все і одразу. Музика – це основний пріорітет для мене наразі.
– Твоя здійснена мрія та твоя важлива перемога в житті?
– Моя здійснена мрія – це існування «Охтирчанки». А також отримання відзнак на міжнародний музичних фестивалях. Я завжди мріяла бути співачкою. Проте доля розпорядилася інакше – я обрала військовий вищий навчальний заклад для отримання освіти. Але серце все рівно прагнуло співати, однак не було власного репертуару. Я завжди дуже щаслива прем’єрі кожної нової пісні. Оскільки є автором і композитором, режисером для відео-кліпів. Мені ніхто ніколи не пояснював, як і що робити, як розміщати, поширювати свою творчість. Я намагалася аналізувати діяльність інших співаків та зрозуміти методи просування, поширення своєї музики, щоб знайти свою аудиторію. Зазвичай, такими питаннями займається ціла команда, яка відповідає за піар, менеджмент, діджитал маркетинг. Я ж намагаюся самостійно виконувати всі перелічені функції. З огляду на зазначене, вважаю, що мені непогано це вдається, оскільки у Охтирчанки з’являються нові пісні та є ще напрацювання на майбутнє. У жовтні 2022 року я стала лауреаткою Всеукраїнської премії О. Смика «Я хочу жити в Україні» за найкращу авторську пісню. Я подавала на премію пісню «Воля». Вважаю, що це дійсно прорив моєї творчості. Я була дуже щасливою, що нарешті отримала відзнаку в Україні.
– Щоб ти побажала нашим читачам?
– У цей складний час для нашої держави, коли усі втомилися, бажаю читачам не втрачати віри та надії. Радіти тому, що ми маємо. Змінюватися на краще самим і прагнути змінити на краще все навколо себе. На мою думку, зараз необхідно бути добрішими та допомагати тим, хто потребує допомоги. Особливо ветеранам, які зазнали поранень. А також дітям, які втратили батьків під час війни. Бути справедливими до інших, та усвідомити, що від кожного залежить наше завтра, майбутнє наших дітей. Не ігнорувати суспільно важливі проблеми, а самостійно спробувати щось покращити, створювати нові ініціативи, об’єднуватися. Головне – ніколи не зупинятися мріяти, бо мрії обов’язково здійсняться.
Спілкувався: Віталій Шуляр
Фото: архів Валерії Охтирчанки
ІНФО ДОВІДКА ВАЛЕРІЯ ОХТИРЧАНКА
Валерія Охтирчанка – автор – виконавець, поетеса, Заслужений діяч естрадного мистецтва України. Перша авторська пісня була випущена в квітні 2022 року, а вже в травні того ж року виходить музичне відео «World, We need peace» завдяки якому Валерія Охтирчанка здобула популярність за кордоном і стала переможницею наступних музичних кінофестивалів: «The Paris Play Film Festival» (2022 рік), «Butterfly International Film Festival» (2022 рік), «Onyko Film Awards» (2022 рік), «Cooper Awards» (2022 рік), «Dreamachine International Film Festival» (2023 рік), «Prague International Sound Music Video Awards» (2023 рік). В серпні 2022 року відбулась прем’єра нового музичного відео на пісню «Червоний мак», а вже в 2023 році Охтирчанка стає переможницею на «Minich Music Video Awards» у Німеччині ( у номінації «Кращий драматичний музичний відео кліп 2023» – «Червоний мак» ). З 2023 року автор-виконавець Валерія Охтирчанка бере активну участь в благодійних концертах: «9-й Фестиваль військової авторської пісні», media event project «Mama special -2023» від благодійного фонду «Мрію жити» та багато інших.
Валерія Охтирчанка є автором слів, музики усіх своїх пісень а також режисером своїх музичних відео. Як військовослужбовець, учасник АТО, написала багато віршів на патріотичну тему, деякі з яких стали уже піснями.
20 червня 2024 року вийшов шістьнадцятий сингл «Воля» від Валерії Охтирчанки, який присвятила військовослужбовцям ЦСО «А» Служби безпеки України. Співпрацює з ВІА «Незламні» Зразково – показового оркестру ЗСУ ( музичні роботи «Материнська любов», «Мрія моя» )
ІНФО ДОВІДКА ВІТАЛІЙ ВЕРЕС
Віталій Верес – боєць, який втратив зір на війні, професійний спортсмен у цивільному житті та кулеметник штурмового батальйону кулеметного взводу 8-ї роти 3-го штурмового батальйону 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана на початку повномасштабного вторгнення. Учасник та переможець в наступних змаганнях: «Київ Незламний». «Сильні України». «Звитяга Нескорених». «Strong Spirits Games by Arnold Classic Europe 2024”. Член збірної України зі стронгмену. На міжнародних змаганнях у складі збірної України здобув 3 срібла ( жим на максимум, багатоповторний жим, веслування на тренажері 100 с) та 2 золота(ейрбайк, веслування на тренажері 100 м). Рекорд України в дисципліні Ейрбайк. Амбасадор БФ «Світло в тобі», учасник фото проєктів Марти Сирко «Скульптурні» та Ольги Казанцевої (фото для календаря).
