Через руйнування Каховської ГЕС Україні загрожує спалах епідеміологічних захворювань
Швидкість розповсюдження інфекційних захворювань по Україні може перевищити швидкість поширення Covid-19.
23 червня у Києві відбувся круглий стіл з провідними інфекціоністами та епідеміологами України на тему «Наслідки руйнування Каховської ГЕС: демонстрація готовності системи охорони здоров’я».
Внаслідок затоплення великої території, включаючи кладовища, вигрібні ями, туалети, каналізації та інші об’єкти, вода стає небезпечною навіть для технічного споживання.
Вже у найближчому майбутньому наслідки цієї події будуть нести загрозу здоров’ю та життю не тільки українського населення, але і мешканцям всього Чорноморського узбережжя.
Організатором заходу виступив міжнародний благодійний фонд «Здоров’я українського народу» на платформі “Аксемедін”. Метою круглого столу є надання рекомендацій лікарям щодо подолання епідеміологічних наслідків катастрофи.
Провідні спеціалісти, серед яких лікарі-епідеміологи, доктори медичних наук, заслужені лікарі України, професори й очільники кафедр інфекційних хвороб, прогнозують спалах особливо небезпечних інфекцій, таких як холера, сибірська виразка, ботулізм, а також некеровані спалахи гепатиту A, кишкової палички, дифтерії, сальмонельозу та інших захворювань.
“Внаслідок підриву Каховської ГЕС в регіонах, які були підтоплені, очікується значне зростання інфекційних хвороб. Прогнозується, що приріст інфекцій може сягнути до 50%. Проблема не обмежується лише цими територіями, адже багато волонтерів і рятувальників, які перебували в Херсоні, рухаються далі Україною. Це значить, що інфекція буде поширюватися й в інших регіонах країни”,- зазначає модератор круглого столу, президент благодійного фонду «Здоров’я українського народу» Сергій Сошинський і додає:
“Не врахування серйозності ситуації може призвести до катастрофічних наслідків. Наприклад, усі пляжі Одещини знаходяться під забороною для купання через забруднення води та збільшення кількості мінералів у морі. Однак, люди все одно купаються, попри заборону. Це призводить до поширення інфекцій країною.
Друге питання, що виникає, – це знезараження води. Використання знезаражувальних таблеток в цьому випадку не є ефективним, оскільки вода забруднена дуже серйозно. Також якість таблеток не завжди є задовільною. Рекомендується кип’ятити воду перед вживанням у районах нижче Каховської ГЕС. У зв’язку з вищезазначеним, швидкість розповсюдження інфекційних захворювань по Україні може перевищити швидкість поширення Covid-19”.
МОЗ повідомляє, що у водоймах Херсонської, Одеської та Миколаївської областей щонайменше 30% проб води, відібраних з поверхневих водойм, не відповідають гігієнічним нормам.
У водоймах постраждалих областей зафіксовано значне перевищення кишкової палички та виявлено холероподібний вібріон.
Це підкреслює необхідність серйозного підходу до контролю епідемії та вжиття необхідних заходів для запобігання подальшому поширенню інфекцій.
“Україна увійшла в фазу “польової епідеміології”. Кишкові інфекції в першу чергу впливають на дитяче населення. Але через недосконалу систему обліку та епіднагляду інфекційних захворювань будуть спалахи і серед дорослих. Окрім кишкових інфекцій, стає питання охоплення дорослого населення вакцинацією від інших захворювань, зокрема від правцю. Середнє охоплення по країні 40%. У Херсонській області охоплення вакцинопрофілактикою від правцю складає 15%”,- зазначає лікар-епідеміолог, кандидат медичних наук, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC) Андрій Александрін.
Чи дійсно варто очікувати спалаху особливо небезпечних інфекцій, чи все ж таки це малоймовірно в великих кількостях – пояснює доктор медичних наук, заслужена лікарка України, професор, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Голубовська Ольга:
“Можуть бути спалахи таких хвороб, як холера, сибірка. Все залежить від природних умов на постраждалих територіях. У нас і без війни були безпрецедентні спалахи інфекційних захворювань – дифтерії та кору. Наразі найважливіше для кожного лікаря – своєчасно правильно встановлювати діагноз. А повідомлення про нього регламентуються 905 наказом. Тому потрібно не боятися встановлювати діагноз, не пропускати перші випадки захворювання з типовою клінічною картиною”.
Резюмуючи, експерти радять стежити за оперативними повідомленнями обласних військових адміністрацій та місцевих медиків, які відстежують ситуацію із водоймами локально, не наражати на небезпеку себе, своїх близьких та оточуючих.
Довідково.
Експертами круглого столу стали:
– Голубовська Ольга Анатоліївна – доктор медичних наук, заслужена лікарка України, професор, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
– Александрін Андрій Валерійович – лікар-епідеміолог, кандидат медичних наук, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC).
– Крамарьов Сергій Олександрович – дитячий інфекціоніст вищої категорії, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
– Панасюк Олена Леонідівна – доктор медичних наук, старший науковий співробітник, лікар-інфекціоніст, керівник Центру інфекційних уражень нервової системи державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України».
– Чабан Тетяна Володимирівна – доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Одеського національного медичного університету.
– Шостакович-Корецька Людмила Романівна – доктор медичних наук, професор кафедри інфекційних хвороб Дніпровського державного медичного університету, інфекціоніст.
– Пінський Леонід Леонідович – доктор медичних наук, професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, заслужений діяч науки та техніки України (м. Київ).
– Задорожна Вікторія Іванівна – доктор медичних наук, професор, науковець у галузі епідеміології та вірусології, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, директор державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМН України».
– Чумаченко Тетяна Олександрівна — доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету.
