Ірпінь та Буча – міста, які днями отримали статус «Місто – Герой», але ціною значних втрат та пошкоджень.
Депутатка Бучі Ірина Ярмоленко з перших днів підключила усі свої міжнародні контакти до інформування про стан справ у цих містах та звернулася з офіційними листами до інших місцевих рад країн Європейського союзу.
В результаті Житомир вже в березні отримав 23 тони гуманітарної допомоги від міської ради Кашкаю(Португалія) . З них 5 тон відправили на Ірпінь.
Наступну фуру готують для Бучі.
Також Ірина зкооперувалася з міжнародними організаціями з США та Польші, і в квітні до Ґданська морським шляхом прибуде ще два контейнери допомоги.
“На разі, я з сином і мамою в Польші, і розумію, наскільки правильно було виїхати і допомагати дистанційно, адже в Ірпені та Бучі проводиться інтенсивна евакуація через загрозу життю. У людей відсутній сигнал, їжа, вода. В той же час тут, я маю змогу проводити і широку інформаційну підтримку щодо підтримки переселенців у різних країнах(мінусів та переваг), і гуманітарну. Ми малюємо з дітьми, зустрічаємо людей з кампусів, поселяємо їх, виступаємо на конференціях ООН та різних Асоціаціаціях міст», – каже Ірина Ярмоленко.
Зі світу надходить різна підтримка, проте найбільше зараз необхідне військове спорядження.
Волонтери збирають заявки про потреби від територіальної оборони та інших підрозділів ЗСУ, інформацію про наявні ресурси у громади та скеровують їх туди, де така допомога найбільше потрібна.
Також Ірина на прямому контакті з волонтерським Центром в Житомирі.
З першого дня війни Житомир також, як і Ірпінь і Буча, стали об’єктами обстрілів та авіаційних атак.
Ворожі ракеті бомбили жорстко інфраструкту цих міст. Постійно руйнуються об’єкти, які не мають жодного стосунку до військової інфраструктури: школи, садочки, лікарні, сотні житлових будинків.
Для росіян не має значення куди влучать їх смертоносні снаряди. Люди гинуть, отримують травми, залишаються без домівок.
«Житомир усіляко підтримує інші міста, зокрема, Ірпінь та Бучу: як гуманітарною допомогою, так і приймає вимушених внутрішніх переселенців та надає усе необхідне, тому Житомир також у фокусі моєї діяльності. Це моє рідне місто, де я росла», – каже Ірина .
Пріоритетними для міст зараз є: їжа тривалого зберігання, ємності для питної води, медикаменти та пальне.
Із повним переліком щоденно оновлюваних потреб, які підвищать стійкість міст, можна ознайомитись за посиланням Центру волонтерів в Житомирі(потреби ідентичні у всіх міст): https://docs.google.com/spreadsheets/d/1SgMz0kyNor-fR1Q-1RJ35p7MnnTdpxyrYc0b69xZkAs/edit#gid=1048642095
Ми робимо все від нас залежне, щоб перемога була якомога швидшою, і просимо всю міжнародну спільноту докласти зусиль для порятунку мирного населення України. В той же час Ірина каже, що радо усіх жінок з дітьми, поконсультує про усі особливості перебування за кордоном, адже в багатьох випадках виїхати – це єдиний шанс на життя.
