• Home
  • Бізнес, персоналії
  • «Зустріч на високому рівні»: про які проблеми говорили представники міністерств та IT-підприємці

«Зустріч на високому рівні»: про які проблеми говорили представники міністерств та IT-підприємці

17 червня в просторі Perfect Place на Золотому пляжі зібралися представники профільних міністерств та IT-компаній щоб провести «Зустріч на високому рівні». Європейська асоціація програмної інженерії організувала цей захід, щоб поговорити про просування IT-бренда України у світі та інші проблеми галузі.

  • Facebook

«Зараз українська IT-спільнота дуже розрізнена. На ринку 250 тисяч айті-фахівців, але кожна компанія щоразу “винаходить велосипед” всередині себе. Ми хочемо об’єднати малий та середній бізнес, що працює в IT-сфері, щоб ефективно комунікувати з органами державної влади та вирішувати проблемні питання. Є поширена думка, що головне, що може зробити влада — це просто не чіпати бізнес. Але це не так. Потрібна синергія, взаємодія і розуміння, куди ми йдемо. Без певних змін у законодавстві IT-сфера не може рухатись вперед», — розповів президент та засновник Європейської асоціації програмної інженерії Владислав Савченко.
Про що говорили представники влади
Радниця міністра іноземних справ Олександра Василенко розповіла, що для ефективної співпраці влади та бізнесу зокрема не вистачає ініціативи з боку IT-компаній.

  • Facebook

«21 травня ми перезапустили раду експортерів та інвесторів при міністерстві закордонних справ. До ради увійшли на 80% більше різних компаній, ніж в попередньому складі, але на жаль, представників IT-секрету там майже немає, — говорить вона. — У всьому світі Україна асоціюється з аграрним сектором, але ми хочемо це змінити. Навіть в аграрному секторі є місце для інновацій. Ми можемо розробляти та експортувати технології і заробляти на цьому кошти. Наразі набір в раду не закритий, і будь-яка компанія може приєднатися, якщо подасть заявку. Тож чекаємо представників IT-компаній».

За її словами, Україні наразі не вистачає законодавчої бази для лобіювання бізнесу за кордоном. Щоб ефективно просувати українські компанії на іноземних ринках, доводиться вигадувати нові інструменти.

«Наприклад, недавно компанія Ufuture звернулась до МЗС з проханням її сконтактувати з певними бізнес-компаніями в Норвегії. Це дуже проста задача, але ми не можемо її виконати, бо я не маю права давати таку вказівку послу. Доводиться якось викручуватись і діяти більш узагальнено», — розповіла Олександра Василенко.

Генеральний директор директорату цифрової інфраструктури на транспорті Фарід Сафаров говорить, що транспортна галузь від коронавірусної кризи постраждала найбільше, але цифровий напрямок злетів.

«Поки мої колеги призупинили свою діяльність в усіх інших напрямках, я зміг опрацювати з ними питання цифровізації, на що раніше не вистачало часу, — говорить він. — Зараз ми працюємо у трьох напрямках. По-перше, автоматизація процесів, це дозволить зменшити присутність людини. По-друге, створення автоматизованих систем для споживача — наприклад, єдиний електронний квиток, що буде діяти по всій Україні на всіх видах транспорту. І третє — автоматизація інфраструктури, яка б дозволяла приймати рішення на рівні комп’ютера. Наприклад, зважувати фури під час руху, щоб виписувати їм штрафи через перезавантаження, яке призводить до руйнування доріг. Це б мінізувало корупцію у цій сфері. Над таким проектом ми вже працюємо разом зі Світовим банком. Найкращий працівник міністерства інфраструктури — це штучний інтелект».

За словами Фаріда Сафарова, компанії щорічно витрачають близько півмільярда гривень на папір для друку товарно-транспортних накладних. Крупна агрокомпанія витрачає 200 тисяч пачок паперу на місяць, щоб їх надрукувати. Тому в міністерстві планують оцифрувати товарно-транспортні накладні. Це пришвидшить процес оплати за надісланий товар та зекономить кошти компаніям.

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповів про те, що його міністерство підійшло до впровадження цифрових технологій комплексно. Раніше кожен окремий державний орган впроваджував власні окремі процеси діджиталізації. З кожним потрібно було домовлятись окремо, і все це не поєднувалося в жодну систему. Тому створили «Дію». Цей додаток централізує процес цифрової трансформації та дозволяє об’єднувати сотні послуг в одній.

Зараз у міністерстві працюють над проектом Дія City. Це віртуальна економічна зона, яка об’єднає IT-бізнеси по всій країні.

«Вона передбачає лібертарізацію трудового законодавства. В Україні дуже високі податки на працю — 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 22% єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Це змушує IT-компанії працювати зі своїми співробітниками через ФОП, — говорить Олександр Борняков. — Ми пропонуємо знизити ЄСВ до 2%, а ПДФО до 5%. Проте ми стикнулись, що це може призвести до несправедливої системи нарахування пенсій. Тому ідея ще знаходиться в процесі обговорення».

  • Facebook

Окрім того, у міністерстві підготували законопроект щодо узаконення криптовалют. Над цим працювали 5 місяців. Проект вже зареєстрували під номером 3737.

«Ми не визначаємо криптовалюти як гроші. За нашою концепцією, це віртуальний актив, своєрідне майно, на кшталт золота. Не можу сказати, коли Верховна рада почне розглядати цей законопроект, але сподіваюсь, що до кінця року закон буде прийнятий», — розповів Олександр Борняков.

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Дмитро Романович зазначив, що COVID зробив для цифрової трансформації більше, ніж деякі спеціалісти за роки.

«Наше міністерство одне з найпросунутіших в уряді, у нас давно працювала система електронного документообігу, проте вона була часткова. До карантину я підписував десь 20 паперових документів на день. За останні декілька місяців це число скоротилось до трьох документів», — розповів Дмитро Романович.

За його словами, одна з проблем, яка є у міністерства — не всі документи законодавство дозволяє підписувати онлайн. Наприклад, певні дозволи мають надаватись у паперовому вигляді. Щоб перевести їх в цифровий формат, потрібні зміни до законодавства.

«Ми працюємо над тим, щоб мінімізувати регулювання в сфері бізнесу. Є багато бюрократичних процедур та документів, які заважають бізнесу і яких можна позбавитись, — говорить Дмитро Романович. — Також ми готуємо законопроект, який би дозволив виробникам техніки та магазинам оформлювати гарантійні талони без використання паперу. І третій наш напрям — побудова екосистеми, яка б об’єднала розробників та інвесторів. В сучасному законодавстві немає навіть таких термінів як “стартап” та “акселератор”. Потрібно виробити термінологію та закріпити її на законодавчому рівні. Це дозволило б державі надавати підтримку IT-бізнесу та працювати з міжнародними донорами».

Про які проблеми говорили представники IT-бізнесів
Владислав Савченко, який очолює Європейську асоціацію програмної інженерії, розповів, що наразі Україна має славу країни, у якій дешева робоча сила. Це потрібно змінити.

«Моя задача як засновника Європейської асоціації програмної інженерії — робити так, щоб українські IT-компанії могли не тільки продавати години роботи своїх програмістів на Захід, а й створювати продуктові рішення та робити внесок в IT-індустрію всього світу, — сказав Владислав Савченко. — Ми хочемо створити відкриту спільноту та обмінюватися інформацією щодо того, хто якими технологіями користується і який тип менеджменту більш пристосований для роботи з іноземними замовниками».

Співпраця та комунікації у IT-секторі потрібні і для того, щоб виконувати масштабні проєкти для європейського та американського ринку. Наприклад, лише одиниці українських айті-компаній можуть самотужки впоратись з проєктом, де потрібно залучити відразу 200-300 розробників. Об’єднавшись, можна втілювати такі проєкти разом.

«Ми в Асоціації будемо висвітлювати проблеми IT-галузі, брати участь в законотворчості, комунікувати з владою, щоб нас чули та впроваджували необхідні реформи в державі», — пояснив Владислав Савченко.

Одна з серйозних проблем української IT-сфери — те, що світові фінансові центри не хочуть працювати з Україною. У світі сформувалось ставлення до нашої держави, як до висококоруповарної та ненадійної.

«Моя компанія стикнулась з цією проблемою, коли ми хотіли відкрити рахунок в Лондонському банку, — розповідає Савченко. — Довелось користуватись послугами адвокатів, які все таки спромоглись відкрити нам два рахунки. Але це коштувало часу та великих зусиль. У нас є проблеми з брендом України у світі. Чисто через юридичні перепони замовники обирають європейських виконавців — з Польщі, Румунії, Словакії. Вирішивши це питання, ми побачимо, що грошовий потік в Україну збільшиться».

Богдан Семенов, операційний директор IT-компанії Powercode, зазначає, що зараз українським розробникам доводиться демпінгувати, щоб отримати замовлення від європейських та американських компаній. Натомість конкурувати треба не вартістю години роботи програміста, а професійністю та вмінням якнайкраще вирішити задачу замовника.

«Закордонні замовники можуть платити більше, але вони також хочуть високий рівень спеціалістів. Щоб знайти таких людей на нашому ринку, треба проводити більш якісний пошук. Щоб знайти одного спеціаліста іноді треба провести до 10 технічних співбесід. Це велике навантаження на компанії, — розповів він. — Тому нам потрібно сконцентруватись на тому, щоб створювати продуктові рішення та підвищувати свою цінність, а не просто продавати години».

В Європейській асоціації програмної інженерії вже створюється робоча група, яка буде займатись цим питанням і допомагати українському бізнесу трансформуватись з аутсорсингових компаній на продуктові.

  • Facebook

Фінансова директорка компанії S-PRO Олена Ізрайлевич розповіла про те, що українське законодавство не дозволяє IT-компаніям гарантувати захист даних при роботі з іноземними замовниками.

«Інколи замовники серйозних проектів вимагають підписати документ про нерозголошення інформації (NDA) ще на етапі співбесіди співробітників в їхні проєкти. За українським законодавством, штраф за розголошення інформації в такому разі залежить від розміру зарплати співробітника. Якщо ми врешті не візьмемо цю людину на роботу, не буде ніякої суми штрафу. А значить його документ не матиме ніякої сили», — розповідає Олена Ізрайлевич.

Більше того, у кодексі законів про працю вказаний список спеціалістів, які можуть бути притягнуті до відповідальності через розголошення секретної інформації. В цьому переліку немає жодного IT-спеціаліста.

«Через це ми не маємо можливості захищати комерційну таємницю клієнта. У нас бували випадки, коли перед початком роботи нас перевіряла аудиторська компанія, найнята замовником, і вона не рекомендувала йому з нами працювати саме тому, що українське законодавство не гарантує безпеку інформації», — розповіла Олена Ізрайлевич.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання Єлизавета Асатрян підняла проблему реєстрації Торговельної марки. Наразі в Україні цей процес займає більше року.
«Один мій клієнт більше 10 років працював на ринку. Він подав заяву на реєстрацію своєї Торговельної марки. Але поки процедура тривала, хтось зареєстрував сайт з аналогічною назвою та назвав себе філіалом цієї компанії на певній території. Мій клієнт подав заявку в Google, щоб недобросовісного конкурента заблокували та надав цілий пакет документів. Але йому відмовили через те, що він ще не отримав Свідоцтво про реєстрацію торгової марки. В Європі такий процес займає максимум півроку, а буває і швидше», – розповіла Єлизавета Асатрян.
Усі ці питання Європейська асоціація програмної інженерії буде обговорювати найближчим часом на своїх засіданнях.



Залишити відповідь