Презентація книги Олесі Авраменко З А Р Е Ц Ь К И Й

Презентація книги Олесі Авраменко

З А Р Е Ц Ь К И Й

8 лютого 2018 о 18:30

Музей історії Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

Організатори: ІПСМ, «Аccent» та «Адеф»

8 лютого 2018 року ми відзначимо День народження Віктора Зарецького (1925-1990) – непересічного українського митця – одного з перших українських модерністів і постмодерністів, а ще творця української неосецесії, ґрунтованої на традиціях народного та декоративного мистецтва й учителя багатьох відомих нині художників. Лауреата державної премії ім. Шевченка

У день народження Віктора Зарецького, 8 лютого цього року:

18:30 в Музеї історії Києва відбудеться презентація нового видання книжки мистецтвознавця Олесі Авраменко «ЗАРЕЦЬКИЙ». Ця книжка започатковує авторську серію «ACCENT». «ACCENT» – видання низки науково-популярних монографій про українських митців, мистецькі угруповання та явища.

В програмі вечора:

18:00 Вернісаж виставки його творів Віктора Зарецького з колекції Георгія та Олександра Буцанів. Ці роботи мало хто бачив. Востаннє ці картини були експоновані в НХМУ в 1991 році.

18:20 Організатор виставки, композитор, Mart Aprelius, із нагоди відкриття виставки Зарецького презентує 2 пісні у стилі української сецесії. 1. Блакитна троянда (за мотивом однойменної драми Лесі Українки). 2. Мавка (Лісова пісня)

Зустрітись і поспілкуватись запрошені:

– соратники та друзі Віктора Зарецького – Георгій Буцан, Лесь Герасимчук, народна артистка України Раїса Недашківська, Олександр Титов;

– учні – відомі українські митці Арсен Савадов, Марина Соченко, Анатолій Твердий, Ксенія Ходаківська, Володимир Лемзяков, Юрій Гончаренко, Тарас Гончаренко, Ганна Ярова…

– колекціонери та галеристи;

– усі зацікавлені.

Авторка книги Олеся Авраменко:

мистецтвознавець, арткритик, куратор художніх та виставкових проектів,

автор ряду мистецтвознавчих книжок, PhD (Art), старший науковий співробітник, завідуюча відділу візуальних практик Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України,

Заслужений діяч мистецтв України, Лауреат премії ім.П.О.Білецького

Нагороджена Срібними медалями Національної академії мистецтв України (2012 та 2014)

Віктор Зарецький

Творчий доробок Віктора Івановича Зарецького – яскраве й досить суперечливе явище на фоні культурної ситуації свого часу. Житейська і творча доля вже легендарного для українського мистецтва художника Віктора Зарецького стала виразною, навіть гіпертрофованою метафорою життя душі українця за радянської дійсності 50-80-х років.

Отже, на початку творчого шляху Віктор Зарецький став художником відомим і визнаним, успішним митцем соцреалістичного мистецтва, але згодом рішуче відійшов від художньої манери, в якій був вихований і до якої призвичаєний. Він розвив унікальний індивідуальний стиль, що виник на основі академічного професіоналізму й ремесла та надбань світового мистецтва. Художник вдумливо опрацював й перетравив – філософію живописного середовища Сера, кольорової плями Матіса, живописної форми Сезанна; містицизм і елегантність стилю прерафаелітів й модерну; ритмізацію композиційного та кольорового висловлення народного мистецтва; почуттєвість, екстравагантність й художню мову Густава Клімта й стилю модерн та багато інших мистецьких явищ.

Він завжди запитував себе й інших так, як колись це робив Михайло Врубель: «Що ти малюєш?», маючи на увазі не об’єкт зображення, а ідею, котру автор закладає в роботу, певні художні завдання, що сприяють виявленню того чи іншого образу….

Його творчістю останніх півтора десятиліть життя цікавилися здебільшого друзі – письменники, журналісти, вчені, дипломати. Для його портретів й сюжетних композицій позували не професійні натурниці, а поетеси, художниці, актриси…

З початку 80-х Віктор Зарецький, поринувши у царство мрій та ілюзій, жив душею у райських садах нездійсненної краси, а тілом – у тісняві захаращеної майстерні, занедбаного заміського будиночка, сірості навколишнього життя періоду розвиненого соціалізму та панування давно вже занепалого методу соцреалізму.

Ще одним, чи не найвищим злетом творчості та ілюзій художника були 1985-1989 роки. Почалася так звана Перебудова, нарешті, інформація про світ, про життя та мистецтво за межами однієї шостої земної суші ринула лавиною, стала доступною філософська та релігійна, езотерична література, праці з психології, а ще – література зі світового сучасного мистецтва…

Наприкінці 1980-х до Зарецького все частіше заїжджали іноземні колекціонери та цінителі, скуповуючи роботи нові й старі. Твори мандрували переважно до Америки, Канади та Швейцарії.

У липні 1990-го року на аукціоні CHRISTIE’S були продані двадцять картин художника. Серед них – розкішний «Портрет Раїси Недашківської» в золотому очіпку, триптих «Мистецтво». На той час це була неабияка подія. Сьогодні ті роботи коштують у десятки разів дорожче, за них змагаються відомі колекціонери світу.

Митець шукав порятунку у безнастанній праці, але цього виявилося замало. Це не допомогло здолати непереборне почуття образи й незмиреності з тим, що відбулося у його житті, – пожирало здоров’я і зненацька вибухнуло раком підшлункової залози у час найбільшого творчого піднесення та сподівань.

Хвороба не одразу урвала життя художника. Після операції він повернувся просвітленим, окриленим, повним якихось дивних сил. За півроку ремісії створив стільки картин, скільки інші роблять за все життя. Говорив: «Бог повернув мене з того світу, щоб я ще багато чого зробив». Він знав, що йде хоч і власним, проте істинним шляхом. Смерті не боявся, але нарікав Творцю, що той не дав часу дописати, втілити все те, що відкрилося йому в інфернальному світі під час хвороби, вже на новому, аніж 1970-го року, рівні. Двадцять третього серпня 1990 року втомлена, змучена й очищена душа Художника відлетіла.



Залишити відповідь